Слово на малодушних : На українські теми / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. – Т. 2. – C. 127–130.
Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1910. – Т. XLIX. – Кн. II. – С. 330–334. Автограф статті з виправленнями автора під первісною назвою “Слово до лінивства” зберігається в: Центральний державний історичний архів України у м. Львові (далі – ЦДІАЛ України). – Ф. 401. – Оп. 1. – Спр. 43. – Арк. 1–6 зв., 7. Коректа статті з виправленнями автора зберігається в ЦДІАК України (Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 169. – Арк. 217–219 зв.).
Написана 15 січня 1910 р., що засвідчує запис у щоденнику вченого того дня: “По полудні сів писати фельєтон для ЛНВ (“Слово на малодушних”), написав його душком”. (Гирич І., Тодійчук О. Щоденник М. Грушевського за 1910 р. // Український історик. – 2002. – Ч. 1–4. – С. 102). Приводом до написання статті послужило поширення репресій та пригноблення національних рухів у Російській імперії. У формі оригінального звернення до українського громадянства автор закликає навчитися розвивати “опозиційний дух”, ширити розвій українських товариств і видавництв всупереч усім заборонам.
Передрук з незначними скороченнями здійснила газета “Рада” (1910. – № 44), про що повідомляє М. Грушевському її видавець Є. Чикаленко у листі від 16 березня 1910 р.: “Вашу чудову статтю з 2-ої книжки “Вістника” передрукували ми майже всю в “Раді”, вона зробила на всіх дуже гарне вражіння. Якби Ви частіше писали “На українські теми”, се приваблювало б передплатника. Жебуньов вже читає іноді по середах в клубі [“Родина”. – С. 7] Ваші статті і добре робить, бо для клубної публіки в більшості вони зовсім не відомі” (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 822. – Арк. 126 зв.). Передрук було здійснено без відома М. Грушевського, з приводу чого він висловив своє певне незадоволення: “За популяризацію моїх статей дякую, але просив би в інтересах “ЛНВістника” в “Раді” їх не передруковувати такими великими кусками, майже в цілості – коли вважаєте, що в інтересах ЛНВ їх потрібно писати, то і інтересах ЛНВ відсилати до тих статей, а не подавати їх на сторінках иньчих часописей; думаю, що Ви мене розумієте” (див.: Тодійчук О. Листи М. С. Грушевського до Є. Х. Чикаленка // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвідомчий науковий збірник. – К., 2001. – Вип. 4: Студії на пошану Руслана Пирога. – С. 152).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
